Галлюциногенные грибы прущие грибы Муром

Что с тобой, мой друг, ты даже представить не можешь, как я сорвал куш в этот раз! Слушай, я расскажу тебе историю, после которой ты просто заплюешься от зависти. Вот как все началось... Было это недавно, в адском состоянии после ночного запоя. Целую неделю я гамал с ебанутыми слоупоками, поэтому решил себя порадовать чем-нибудь посерьезнее. "Где же взять закладки?", - подумал я. И тут, словно чертова бумажка, которую мне подсунул сам дьявол, мне пришла идея.

Лежу я такой на диване, глаза настолько кислоткой влиты, что даже свет от сигареты кажется пикселями каких-то видеоигр. И тут всплывает в голове идея: "А ведь я же могу купить псилоцибиновые грибы, а не просто так клочить бумажку". Настоящие героины они, эти грибы! Ладно, думаю, пора быть взрослым и сходить честно на работу. Решено - устраиваться директором. Ведь у нас директоры обычно геру гамают, а я буду гамать на грибах. Буду самым свежим и оригинальным директором в истории.

Начался мой путь к новой жизни - путешествие по улицам мира закладок и порошков. Встретил я своего старого друга-наркомана, рассказал ему историю своих грибов и цели. Он дал мне совет: "Посмотри, обойди пару закладочных точек, там, где обычно купишь кислотку. Возможно, там поднимутся и тебе на грибы". Не раздумывая, я отправился на поиски. Насколько же мне повезло! В одной из этих точек я повстречал банду парней, занимающихся распространением псилоцибинки. Один из них, подведя меня в старый подвал, достал мешок с грибами. Глядя на него, я почувствовал, как во мне влилась вся сила и уверенность. С глазами полными жажды мести, я вытащил из кармана свой грязный порошок и предложил им сделку, которую невозможно отклонить. Тада-дам! Вот так, братан, я стал новым директором наркомании. И, прости, но говоря об этом, я не могу удержаться от смеха. Неудачники фигачат на гере, а я - на грибах! Закладки на рабочем столе - это моя фишка, а мои решения вливаются в мозг не хуже, чем псилоцибинка. Они сидят ровно, даже когда я разделяю порошок напополам на столе в кабинете, делая зеркальные линии. Ведь наркоманы и директоры - это синонимы! Я срываю запоминающиеся партнерства, взрываю продажи наркотиков и повышаю уровень уличной культуры. В честь моего прихода на пост директора, я обвешиваю свою команду брендовыми герметичными пакетами, которые когда-то были простой скромной сигареткой. Я всегда готов погрузиться во тьму наркомании, чтобы повернуть этот мир на свою сторону. Так вот, брат, как я купил псилоцибиновые грибы и пошел устраиваться на работу директором. Моя жизнь словно карусель, кружит меня, как будто я на самом деле снова гамаю наркотики. Мои мысли плавают в пространстве, словно вихри из разных миров, и я наслаждаюсь этим безумием.

Теперь, когда я стою на вершине наркомании и директорства, меня не остановить. Я сделаю все, чтобы этот мир стал лучше, краше и наркоманным в своей сущности. Ведь кто, кроме наркоманов, сможет дать этому миру то, что он действительно заслуживает?

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.